Від виявлення до відповідальності: аналіз нового механізму управління відходами, власника яких не встановлено

Реформа системи управління відходами в Україні переходить від етапу формування законодавчої бази до практичного впровадження нових механізмів. Одним із важливих кроків у цьому процесі стало ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 903 від 1 липня 2026 року «Деякі питання виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений», якою затверджено відповідний Порядок.

Документ деталізує процедуру реагування на випадки виявлення відходів, щодо яких немає інформації про власника, та визначає механізм взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування, бізнесом і громадськістю.

ГО «Фундамент для змін» проаналізувала ключові положення нового порядку через призму практичного впровадження реформи управління відходами, оцінюючи його значення для посилення відповідальності, розвитку інституційної спроможності та наближення української системи до європейських стандартів екологічного врядування.

Новий підхід: від пошуку «безхазяйних» відходів до встановлення відповідального суб’єкта

Однією з важливих змін є відмова від традиційного підходу до так званих «безхазяйних відходів». Нове регулювання використовує поняття «відходи, власник яких не встановлений», що відображає іншу логіку управління. Йдеться не лише про зміну термінології. Вона закріплює принцип, відповідно до якого відсутність інформації про власника на момент виявлення відходів не означає автоматичної відсутності відповідальності.

Новий порядок орієнтований на встановлення особи, яка утворила або допустила незаконне розміщення відходів, шляхом збору доказів, аналізу доступної інформації та проведення необхідних досліджень. Такий підхід відповідає європейській моделі управління відходами, де пріоритетом є не лише ліквідація наслідків забруднення, а й запобігання повторенню порушень через дієву систему відповідальності.

Єдина процедура реагування: як змінюється практика роботи органів влади

До ухвалення нового порядку реагування на випадки виявлення відходів без встановленого власника значною мірою залежало від місцевої практики та наявних ресурсів конкретного органу.

Новий документ формує єдиний алгоритм дій, який включає:

ü  отримання інформації про виявлення відходів;

ü  огляд території та документування обставин;

ü  встановлення можливого власника або утворювача;

ü  проведення необхідних досліджень;

ü  внесення інформації до інформаційної системи управління відходами;

ü  організацію подальшого збирання, транспортування та оброблення відходів.

З позиції інституційного розвитку це є важливим кроком, оскільки чіткі процедури дозволяють уникати ситуацій, коли відповідальність за ліквідацію проблеми залишається невизначеною.

Громади як ключові учасники реформи: нові повноваження та нові виклики

Одними з ключових виконавців нового порядку стають органи місцевого самоврядування. Саме вони відповідатимуть за організацію роботи щодо виявлення, документування та подальшого поводження з такими відходами в межах населених пунктів. За межами населених пунктів відповідні повноваження здійснюватимуть уповноважені державні органи. Чітке визначення відповідальних органів має мінімізувати випадки, коли різні установи перекладають відповідальність одна на одну, що нерідко призводило до багаторічного існування стихійних сміттєзвалищ.

Практична реалізація нового порядку значною мірою залежатиме від спроможності органів місцевого самоврядування виконувати нові функції. Досвід впровадження екологічних реформ у європейських країнах демонструє, що ефективність таких механізмів визначається не лише якістю нормативної бази, а й наявністю ресурсів, фахової експертизи та координації між різними рівнями управління.

Бізнес і принцип «забруднювач платить»

Новий порядок створює передумови для переходу від ситуації, коли витрати на ліквідацію наслідків незаконного поводження з відходами фактично покладалися на державу або громади, до моделі персоналізованої відповідальності.

Для цього можуть використовуватися фото- та відеоматеріали, документи, маркування упаковки, інформація щодо перевезення відходів, результати лабораторних досліджень та інші докази. Якщо відповідального буде встановлено, саме він нестиме витрати на пошук, збирання, перевезення та оброблення відходів, а також відшкодовуватиме завдану довкіллю шкоду.

Доказовість як основа ефективного притягнення до відповідальності

Однією з найбільш практично важливих новацій є формування стандартизованої доказової бази, що має підвищити ефективність притягнення порушників до відповідальності. Кожен випадок виявлення таких відходів супроводжуватиметься оформленням відповідного акта, фото- та відеофіксацією, описом місця виявлення та іншими доказами, які в подальшому можуть використовуватися під час встановлення відповідальної особи або у судових покликах.

Новий порядок також передбачає можливість проведення досліджень складу відходів, ґрунтів, води та інших компонентів довкілля у випадках, коли існує ризик забруднення. Лабораторні дослідження дозволятимуть визначити небезпечні властивості відходів, оцінити масштаби негативного впливу на довкілля та використовувати отримані результати як доказову базу під час відшкодування екологічної шкоди. Разом із тим ефективність цього механізму безпосередньо залежатиме від спроможності державних установ забезпечити належне фінансування відповідних досліджень та функціонування лабораторної інфраструктури.

Цифровізація управління відходами: від реагування до планування політики

Важливою складовою нового порядку є інтеграція всіх випадків виявлення таких відходів до інформаційної системи управління відходами. Формування єдиної цифрової бази дозволить накопичувати інформацію про місця незаконного розміщення відходів, відстежувати проведені заходи, контролювати використання бюджетних коштів та аналізувати тенденції у сфері поводження з відходами.

У перспективі це створює передумови для переходу від реагування на окремі випадки до системного планування державної політики у сфері управління відходами.

Роль громадськості у новій системі екологічного контролю

Новий порядок розширює можливості участі громадян та громадських організацій у виявленні екологічних правопорушень. Повідомлення громадян, фото- та відеофіксація можуть стати важливими джерелами інформації для встановлення відповідальних осіб. Таким чином, громадськість отримує більш вагому роль у здійсненні громадського екологічного контролю, що відповідає практиці країн ЄС.

Основні переваги нового механізму

У цілому новий порядок створює необхідну основу для більш системного підходу до проблеми незаконного розміщення відходів. Його ключове значення полягає у переході від фрагментарного реагування до формування послідовної процедури: виявлення → документування → встановлення відповідального суб’єкта → відшкодування витрат.

Виклики реалізації: чи достатньо нормативної зміни?

Водночас сама по собі наявність нормативного механізму не гарантує його ефективності. Наступним критичним етапом стане забезпечення практичної спроможності органів, відповідальних за його реалізацію.

Передусім це стосується достатнього фінансування роботи органів місцевого самоврядування, проведення лабораторних досліджень, функціонування інформаційної системи управління відходами та підготовки фахівців, які забезпечуватимуть реалізацію нових процедур.

Не менш важливим є формування сталої адміністративної та судової практики щодо відшкодування витрат на ліквідацію незаконно розміщених відходів і компенсації завданої довкіллю шкоди.

Також потребує уваги питання міжвідомчої взаємодії. Ефективність нового порядку значною мірою залежатиме від того, наскільки злагоджено співпрацюватимуть органи місцевого самоврядування, Державна екологічна інспекція, правоохоронні органи, лабораторії та інші суб'єкти, залучені до реалізації нових процедур.

Висновки: новий етап у формуванні європейської моделі управління відходами

Новий Порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, є важливим елементом трансформації української системи управління відходами відповідно до європейських підходів.

Його впровадження дозволить посилити принцип «забруднювач платить», покращити якість доказової бази, підвищити прозорість процесів та створити передумови для більш ефективного екологічного врядування.

Водночас подальший успіх реформи залежатиме від того, наскільки ефективно буде забезпечено інституційну спроможність органів влади, ресурсне забезпечення громад та координацію між усіма учасниками процесу.

ГО «Фундамент для змін» продовжує здійснювати експертний аналіз розвитку природоохоронного законодавства України, підтримувати впровадження європейських стандартів екологічного управління та сприяти формуванню ефективної політики у сфері охорони довкілля.